Турчин — випускник Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет).
Починав роботу в ДЮСШ-2 Києва в 1959 році з групою новачків, з котрих в 1962 створив команду Спартак (Київ) — 20-разового чемпіона СРСР (1969—1988), 13-разового переможця Кубку Європейських чемпіонів. В 1976 році був признаний кращим тренером світу. За видатні досягнення в спорті Турчин і його Спартак занесені в Книгу рекордів Гіннеса. Заслужений тренер СРСР (1971). Кандидат педагогічних наук.
Жіноча збірна СРСР, очолювана ним, займала перші місця на Олімпійських іграх в Монреалі (1976) і Москві (1980), була срібним призером олімпіади в Сеулі (1988), двічі перемагала на чемпіонатах світу (1982, 1986), в 1975 і 1978 була срібним призером світових першостей, в 1973 році — бронзовим призером.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1976, 1980), «Знак Пошани» (1971), орденом «Дружби Народів».
Помер 7 листопада в 1993 році під час гри за Кубок європейських чемпіонів у Бухаресті. Похований в Києві на Берковецькому цвинтарі.